Sensorama Blog

Розмаїття місць та способів відпочинку збільшується, конкуренція за час й інтерес людей посилюється. І музеї у ній далеко не фаворити.

Щоб виграти у боротьбі за відвідувача, кінотеатри, театри і навіть деякі ресторани взяли на озброєння імерсивні технології. Тепер картинка у кінозалі об’ємна, посеред сеансу може піти злива, а в театрах замість декорацій - 3D-мапінг й інше в тому ж дусі.

Тепер настав час музеїв — імерсивні технології збагатять культурний досвід відвідувачів та спонукатимуть їх поділитися враженнями з оточуючими. Але як їх впровадити? «Sensorama Academy» розробила курс «Створення цифрових імерсивних інструментів для музеїв», аби синтезувати потенціали різних наук для перезавантаження музеїв, як культурного феномену.

З сімнадцяти студентів було сформовано чотири команди для співпраці із чотирма музеями. Три місяці дівчата й хлопці кодили, писали, дизайнили та не спали, аби ви пішли з дітьми в музей, а не на «Якесь кіно зі спецефектами 8».

Чотири команди об’єднала спільна мета - зробити музеї більш зрозумілими, аби відвідувачі та дослідники легше, глибше та більш свідомо занурювалися в культурний та історичний контекст. Аби побачили минулі події очима учасників і долучились до їхніх історій, пройнялися досвідом поколінь.

Альона Походжук, культурологиня:“Музей війни — тема складна, історія складна, завдання непросте. Тому метою та завданням проекту команда обрала емпатію, — щоб ми могли відчути музей, зрозуміти його глядача та прожити історію”.

Проблема:

Команда проекту опитала відвідувачів, аби виявити, як вони сприйняли експозицію музею. Найчастіше опитуваних турбувало те, що їм:

— важко зрозуміти наратив;

— складно відтворити хронологію подій;

— не вдалось знайти цифрові джерела інформації;

— не вистачило українського;

— не вистачило людського виміру;

— не вдається повністю зануритись в атмосферу;

— важко орієнтуватись за навігацією, що використовується.

Рішення:

Обміркувавши вхідні дані, команда вирішила створити інформативний освітній AR-додаток для відвідувачів. Наразі додаток пропонує користувачам п’ять інтерактивних точок доповненої реальності, серед яких одна, наразі, вже доступна для перегляду. Кожна точка присвячена окремій темі:

— Бої за Україну 1941-1942 рр;

— Бої за Україну 1943-1945 рр;

— Нацистська окупація;

— Боротьба за державність;

— Сталінський режим

Кожна з точок містить одну інтерактивну подію та інформаційні піни, що супроводжуються візуалізацією тематичних 3D-моделей.

Після відвідування музею, у завантаженому додатку залишиться вся медіа-експозиція, яку можно буде показати близьким, друзям та колегам, аби також заохотити їх відвідати музей, присвячений одному з найскладніших й водночас найзвитяжніших періодів нашої країни.

Проблема:

НХМУ вже робить перші кроки на зустріч молоді. Нещодавно музей оновив брендинг та соціальні комунікації, тепер прагне додати до експозиції музею технологічне рішення.

Для чого? Аби спростити засвоєння величезного культурного набутку — колекція музею нараховує 40 тисяч експонатів українського живопису, скульптури і графіки від часів Київської Русі до сьогодення.

Команда проекту зробила інтернет-опитування, за результатами якого 96% респондентів виказали бажання досліджувати твори мистецтва за допомогою сучасних технологій.

Рішення:

Команда проекту наразі створює додаток-екскурсію, що проведе відвідувача найцікавішим маршрутом й розкриє історію основних шедеврів. Для зручності, щоб знайти всі доступні для взаємодії картини, буде 3D-план музею з відміченими експонатами та коротким описом кожної кімнати різної колекції.

Головний принцип нової екскурсії - інклюзивність. Люди із вадами слуху зможуть вивчати експозицію без допомоги екскурсовода. Люди із вадами зору - слухати аудіо-опис експонатів, знаходячись безпосередньо коло них. Так кожен із відвідувачів зможе самостійно дослідити експозицію музею.

Ще одна приємна функція додатку — прив’язка світлин у інстаграм до музейних експонатів.

Аліна Перепелиця, культурологиня:«Я обирала твори, які є найбільш репрезентативним та характерними для своєї епохи, часу, жанру. І так, щоб їх можна було логічно поєднати. Щоб історії експонатів перепліталися, утворюючи цілісний наратив».

Проблема:

Команда проекту спілкувалася із представником музею та провела інтерв’ювання відвідувачів, аби виявити ключову потребу музею. І от, що дивно: виходячи з музею, відвідувачі так і не зрозуміли, що таке — радіація.

Дійсно цікаво, адже побувавши в музеї, де головною темою є сила радіації, і не зрозуміти нічого щодо причин її виникнення — історія, яку терміново потрібно доопрацювати.

Рішення:

Юлія Соловей, культурологиня: «Від розуміння, що ми хочемо бути цікавими та зрозумілими для аудиторії дітей, виникла ідея створити імерсивну гру. А ще — наша розробниця Вероніка робить круті ігри».

Команда проекту розробила інтерактивний AR-додаток, який за допомогою інформаційно насиченої гри допомагає розібратися:

— що таке радіація;

— як вона

— який вплив має на середовище.

Фактично — це гейміфікована історія про ліквідацію Чорнобильської катастрофи, де гравець евакуює людей, знешкоджує наслідки аварії та керує технікою ліквідаторів.

Наразі ігровий час додатку — 5 хвилин, але згодом він поповнюватиметься новими місіями і виросте у повноцінну освітню гру.

Щоб пройти гру, не обов’язково знаходитись в музеї. Грайте, навчайтеся і розповідайте про додаток близьким людям, щоб історія Національного музею Чорнобиль стала зрозумілою та доступною кожному.

ВАУМАстворено з метою збереження та популяризації українського медіа-мистецтва: відеоарту, відеоінсталяцій, нет-арту, інтерактивних інсталяції, саунд-арту, медіа-активізму тощо. Робота над архівом почалася у 2008 році як незалежна дослідницька ініціатива, що нині охоплює історичний період з 1991 по 2015 роки.

Всі проекти описуються та архівуються, аби стати частиною історії та культурної пам'яті. Сайт архіву постійно перебуває у стадії поповнення новими матеріалами і творами, відповідно до часу їх офіційної передачі та опрацювання.

І все це звучить дуже круто, проте є одне “але" — музей не має фізичної локації. І чи не логічно, розташувати медіа-музей у медіа-реальності?

Рішення:

«Добре, музей ми створимо, але хто буде у нього ходити?» - запитав ментор проекту Максим Рибка.

Спираючись на інтерв'ю з відвідувачами сайту та загального аналізу статистики, команда проекту виявила показового користувача такого додатку. Її назвали «Дослідни_ця» — це студентка, викладач та взагалі будь-яка інша людина, що небайдужа до медіа чи мистецтва. Ціль її дослідження - зануритись у тематику, віднайти нові артефакти або зв’язки між вже наявними артефактами, дослідити твори конкретного митця, сформувати власну підбірку об’єктів для подальшого вивчення або розповсюдження.

В основі додатку — ідея підбірок або колекцій. Користувачка, що не має досвіду знайомства з темою українського медіа-арту нині зможе переглянути декілька заздалегідь створених тематичних колекцій, а надалі — створити власні.

Ключовим інструментом представлення колекції є “Таймлайн” - інструмент, що інтуїтивно та наочно показує всю колекцію в хронологічному порядку.

Додатковими інструментами роботи з колекцією є “Категорії” та

«Теги» — додаткові метадані, що виявляють менш очевидні зв’язки між об’єктами, ніж звичні параметри “рік” або “автор”.